Невеличке оповідання «Ось воно, щастя!» розповідає про одну, цілковито прозаїчну, поїздку в задушливому автобусі. Прозаїчну, допоки героїня не помітила, що поруч неї, по склу важко видирається вгору… сіренька комашка. Героїня замислюється над тим, що ось вона вийде на зупинці у «великий світ», а комашка так і залишиться у своїй пастці. Так і дертиметься вгору по склу. До останнього зльоту. До останнього подиху.
Чомусь саме так влаштовано наш світ. Не тільки для комашок. Часом у «пастку» потрапляє й тварина. І навіть людина, хоч зовні вбачається такою невразливою. Усвідомивши це, героїня визволяє комашку, даруючи їй зелень мурави, синяву неба і променисте сонце. І правда в тому, що рятуючи когось, навіть найменшого, ми робимо кращим навколишній світ.
Читать
